Надійшов час різдвяних свят, навколо все покрилось білим снігом, люди готуються до свят і купують подарунки. Всі метушаться, збираються, сміються і роблять це з передчуттям свята.
В один з таких днів, потрапляє разом з пластунами до України Вифлиємський Вогонь Миру. Везуть його з Вифлеєму до Європи, спершу отримують його австрійці, а потім через інші європейські країни завозять вогонь на Україну.
На кордоні між Польщею та Україною Вогонь Миру польські скаути передають українським пластунам. А 4 січня Вогонь урочисто розповсюджують українськими храмами і домівками. Вогонь потрапляє до осель ще напередодні Різдва, щоб під час Святої Вечері його світло об’єднувало з тисячами інших людей і дарувало світло надії. Цього дня, 4 січня, в церкві святого Юра, що у Львові, зібралось декілька сотень пластунів зі всієї Львівської області. Приїхали вони для того, щоб відбути службу, отримати Вифлиємський Вогонь Миру, щоб потім розвести пол. Своїх осередках.
Ми також поїхали за вогнем - зустрілись зі своїми друзями, обмінялися привітаннями і повезли вогонь до церков Трускавця та Стебника. У церкві Покрови Пресвятої Богородиці нас чекала вся парафія на чолі з отцем Володимиром Боднарчуком, який освятив дійство передачі вогню. У всіх церквах вогонь несли наймолодші юнаки трускавецької станиці, які вже не раз відзначалися активною працею: Лада Зорій та Ігор Пецюх.
А 6 січня, традиційно ми зібралися на різдвяну свічечку, щоб відсвяткувати цей день разом з людьми, яких немає поряд з нами. Для нас це ще й чудова нагода зібратися разом і загадати все те, що було протягом минулого року, з'єднатися думками з тими, хто за різних причин не може тримати різдвяний вогник, побажати одне одному гарних свят, поколядувати і загадати бажання.
Свічечка зігріває і дарує радість, та головне, що вона зберігає пам'ять про всіх пластунів, які пластували колись, яких вже немає серед живих або тих, хто ще не встиг приїхати додому.
Мартуся Пецюх
Немає коментарів:
Дописати коментар