вівторок, 10 березня 2009 р.

Слова та голос Шевченка




Тарас Шевченко. Кожен українець пишається тим, що цей визначний поет є його співвітчизником. Що він творив і страждав заради нашої Батьківщини. Що витримував і заслання, зневагу, ігнорування. І за що? Тільки за те, що любив свою країну? Що не міг бачити як над нею знущаються? Як її розпинають?
Тарас Шевченко. Він став символом надії та майбутнього, щасливого майбутнього. Сподіванням на відродження України. Адже поки ще є хоча б одна людина, що бореться за свої ідеали, вони будуть жити.
Тарас Шевченко. Його поезія пробудила в душах і тодішніх, і сучасних українців бажання справедливості. Вона відкрила очі на те що і справді нас хвилювало. Адже можливо кожен у глибині серця говорив, що це все неправильно, але лише ВІН сказав це вголос.
Тарас Шевченко. Наш національний герой. Початок нашого свідомого життя. Частина історії.
Отож, 8 березня, трускавецькі пластуни зібрались разом, щоб вшанували пам’ять цієї надзвичайної особистості. Урочисте відкриття Шевченківських читань мало ще раз підкреслити відповідальність і важливість цієї акції. Пластунка учасниця Марина Домброва, організатор цієї акції, каже, що від початку вдалось налаштувати пластунів на відповідну атмосферу: «Спершу, я зачитала біографію Тараса Григоровича, та коротко розповіла усім про його життєвий шлях та творчість. Після цього розпочалась основна частина акції.»Кожен учасник декламував або зачитував улюблені Шевченкові поезії. Оскільки це була станична акція, тож в ній бали участь пластуни і пластунки з гурточків «Скорпени», «Дикі ангели», «Фізалії», «Яструби», «Безіменні». Частина віршів взяли зі шкільної програми. Проте, читали й такі, що більшість чули вперше.
Родзинкою акції були пісні гурту «КОМУ ВНИЗ», які вмикали у перервах між віршами, адже значна частина їхніх пісень – це слова Шевченка на їхню музику. Для того щоб атмосфера було не надто офіційною та по-дружньому налаштованою кожен мав змогу випити теплого паруючого чаю, та перекусити смачним печивом, яке припасли спеціально для цих читань.
Опитник також був проведений не згідно всіх правил . По-перше, він був усний, а це погодьтесь, не надто звична форма опитування. По-друге, на запитання відповідали за бажанням. Адже акцію проводили не так для того, щоб навчити чомусь інших, як для того, щоб показати свої знання та поділитись улюбленими творами Тараса Шевченка.
Варто також відзначити декорування приміщення. По різник закутках, на столі, підлозі були розставлення свічки. А на почесному місці стояв Кобзар в оточенні портрета його автора, та малесенького вогника, що символізував нашу вдячність цьому великому українцю.

І хоча, зазвичай Шевченківські дні супроводжуються урочистою, трохи тужливою атмосферою – наші були святкові й радісні. Кожен повертався додому з цілим букетом свіжих вражень та спогадів. Саме присутність хорошого друга, чудова поезія, відповідальність учасників та організаторів свята зробила його таким, що запам’ятовується надовго.

Ну що б , здавалося, слова...
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує!...


Пл. розв. Оля-Роксолана Славич

2 коментарі:

  1. Гарно написано, гарно що зорганізувались!!!
    Такого типу новини обовязково треба розміщувати на пластовому порталі!
    На зразок цієї http://www.plast.org.ua/news?newsid=3150

    Бодавити новину може будь хто, і технічно це зробити дуже просто.
    Ось лінк http://www.plast.org.ua/pages/news_add.php

    P.S.: Вітаю з блогом!

    ВідповістиВидалити