Оля-Роксолана Славич - Хто така справжня Гулевичівна?

Вони синтезують сонячне тепло й світло з музичними ритмами життя, до них ставляться з обожнюванням і поклонінням

Для початку варто спитати себе, хто ти? Деякі письменники вважають, що найважливіше бути людиною, інші - що бути альтруїстом, прихильники цинізму дотримуються протилежного полюсу – адже егоїзм, за їхнім переконанням, шлях до щастя. Хоча жоден з них не описував теми справжньої Гулевичівни:-), я не сумніваюсь, що висвітлений портрет повинен відображати лише найкращі якості. Звичайно ж тут виникає інше питання. В свідомості кожного з нас є певні пріоритети: для когось найважливішим є почуття власної гідності, для когось - готовність прийти на допомогу і т. д. і т. п. І не можна вибрати якусь певну рису, адже обидві є дуже важливими.
Що ж до мене, справжня Гулевичівна – це в першу чергу справжня пластунка. Далі в хід іде Пластовий Закон і три головні обов’язки пластуна. Але кожний курінь має бути особливим і неповторним, мати притаманну лише йому родзинку. Без цього вони б були сірими, ідентичними та нецікавими.
Тож перерахуймо. Справжня Гулевичівна: словна, сумлінна, точна, ощадна, справедлива, ввічлива, братерська, доброзичлива, зрівноважена, корисна, слухняна пластовій старшині, пильна, дбає про своє здоров’я, любить красу і дбає про неї, завжди доброї гадки. Також зовсім не варто забувати про те, що вона вірна Богові та Україні, допомагає іншим, живе за пластовим законом та слухається пластового проводу.


Але це все загальна характеристика кожної пластунки і пластуна . Що ж саме відрізняє курінь імені Єлизавети Гулевичівни від сотні інших?
Не можу ручатись, що зі мною погодяться всі, так само і не можу ручатись, що всі Гулевичівни є саме такими, але я віддаю перевагу максималізму перед цинізмом. Тож, не відволікаючись від теми, давайте проаналізуємо, при цьому подумки(!!!!!) критикуючи, мою точку зору.

Гулевичівна:
• Чесна зі собою. Самообман це зовсім не те, що притаманне пластункам нашого куреня. Навіщо обманювати самого себе? Набагато краще присісти на хвилинку і насправді зрозуміти ,чого ти хочеш в даний момент свого життя. Адже без цього ми будемо нещасними, а хіба щастя це не те до чого прагне людина від самого початку свого існування. Хіба ми можемо порушувати давні, перевірені часом традиції? ))))
• Промінь сонця. Звичайно, я розумію, що ця характеристика є дуже образною і ліричною, але саме вона найкраще відображає мою думку. Сонце – символ тепла, світла. Справжня Гулевичівна не лише яскрава і самобутня, вона до того ж приносить це світло і тепло іншим. Якщо ж цих променів цілий жмуток (курінь), то від нашого товариства надзвичайно чутливим навіть може стати жарко)))
• Рабиня краси. Хоча я завжди і наголошувала на тому що, незалежність в сучасних умовах є не просто химерою емансипаторок, а просто-напросто життєвою необхідністю, у даному випадку, мені здається можна і відійти трішечки від правил. Адже все у цьому світі пов’язане з красою, а найбільше самі люди.
• Контрастна. Зовсім не обов’язково бути постійно усміхненою, чи готично пригніченою-задумливою. Сама суть в тому що в одній особі можуть поєднатись два полюси. Адже поділ на поганих та хороших, розсудливих та божевільних настільки умовний, що навіть не варто підлаштовуватись під рамки установлені суспільством.
• Творча. Я прекрасно розумію що талан і покликання це те що дається нам від Бога. Або за іншою версією це те що передали нам предки у спадок. Але ж це не причина, щоб закриватись у своїй мушлі, чи виправдовувати свою бездіяльність. Адже спроба нічого не коштує. Окрім того я на 100 % впевнена, що навіть якщо я не надто талановита в живописі, то , припустимо, мені непогано вдаються танці.
• Небуденна. Чесно кажучи навіть не знаю як пояснити цю якість, адже це відчувається одразу, коли бачиш людину. Це щось таке незримо-відчутне, я б навіть сказала, трішечки пов’язане з харизмою.
• Позитивна. Хоча останнім часом це слово вже стало надзвичайно популярним і навіть заїждженим, варто мати в собі хоча б капельку цього енергетику.

В принципі перераховувати і перераховувати хто така справжня Гулевичівна можна безмежно довго. Адже кожна з нас є справжньою Гулевичівною. Потрібно просто описати всі характери пластунок нашого куреня – і отримаємо якнайповніший з можливих портретів. І тут зовсім не важлива зовнішність чи маленькі дивацтва, найважливіше це те що ми разом, і те що ми один одного вчимо хоча б чомусь. Будь це безтурботність чи відповідальність, життєрадісність чи серйозність. Справжня Гулевичівна – це не щось ефемерне , а цілком конкретна річ. Це кожна з нас і всі ми разом!!!